Шлунково-кишковий тракт виконує складні функції перетравлення, всмоктування та виведення, тому будь-які збої в його роботі можуть відбиватися на загальному стані здоров'я. Одним із базових методів діагностики патологій травної системи є лабораторне дослідження калу — копрограма. Що визначає копрограма? Цей аналіз дає змогу оцінити фізичні властивості, хімічний склад та мікроскопічну будову калових мас, виявляючи ознаки запалення, порушень травлення, інфекційних та паразитарних уражень. Дослідження призначається при хронічних болях у животі, розладах випорожнення, нез'ясованій втраті ваги та ряді інших симптомів, які можуть вказувати на органічну чи функціональну патологію ШКТ.
Суть дослідження та його діагностичні можливості
Копрограма — це комплексний лабораторний аналіз калу, під час якого фахівець оцінює зразок за трьома основними групами параметрів.
- Фізичні показники включають консистенцію, форму, колір, запах, наявність видимих домішок — слизу, крові, залишків неперетравленої їжі. Ці характеристики дають першочергову інформацію про функціональний стан кишечника.
- Хімічні показники охоплюють реакцію середовища (pH), реакцію на приховану кров (проба Грегерсена), наявність жовчних пігментів, стеркобіліну та білірубіну. Відхилення хімічного складу нерідко вказують на захворювання печінки, жовчовивідних шляхів або запальні процеси.
- Мікроскопічні показники — найінформативніший компонент копрограми. Під мікроскопом лаборант досліджує наявність м'язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, крохмалю, рослинної клітковини, лейкоцитів, еритроцитів, епітеліальних клітин, слизу, а також яєць гельмінтів та найпростіших.
У діагностичному алгоритмі копрограма займає місце скринінгового дослідження першого рівня: вона не замінює ендоскопію, УЗД або біопсію, проте дає підставу для призначення більш цілеспрямованого обстеження та допомагає контролювати динаміку лікування.
Для яких цілей лікар призначає аналіз
Для чого потрібно здавати аналіз калу? Показання для призначення копрограми:- тривала діарея або запор, нестійкий характер випорожнення;
- болі та дискомфорт у животі, здуття, метеоризм;
- наявність патологічних домішок у калі — слизу, крові, незвичного кольору чи запаху;
- нез'ясована втрата маси тіла, загальна слабкість, анемія нез'ясованого генезу;
- підозра на кишкову інфекцію або гельмінтоз;
- контроль ефективності лікування захворювань ШКТ — коліту, панкреатиту, синдрому мальабсорбції;
- профілактичне обстеження перед госпіталізацією або в рамках диспансеризації;
- оцінка стану травної системи у дітей при затримці фізичного розвитку або хронічних розладах травлення.
Гастроентеролог, педіатр, інфекціоніст або терапевт можуть включити копрограму до діагностичного плану окремо або в поєднанні з іншими аналізами.
Які порушення можна виявити за результатами
Копрограма не встановлює остаточний діагноз, але дозволяє виявити широкий спектр патологічних змін у роботі травної системи.
Запальні процеси в кишечнику супроводжуються підвищеним вмістом лейкоцитів, наявністю слизу та еритроцитів. Це характерно для коліту, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту.
Порушення травлення та ферментна недостатність проявляються великою кількістю неперетравлених м'язових волокон (креаторея), нейтрального жиру (стеаторея) та крохмалю (амілорея). Подібна картина типова для хронічного панкреатиту та екзокринної недостатності підшлункової залози.
Кишкові інфекції можна запідозрити при виявленні патологічної флори, підвищеному pH, наявності великої кількості лейкоцитів і слизу. Для уточнення потрібен бактеріологічний посів.
Паразитарні інвазії діагностуються при виявленні яєць або фрагментів гельмінтів (аскарид, остриць, лямблій тощо). Для підвищення чутливості іноді призначають повторний аналіз.
Прихована кров у калі виявляється за допомогою хімічної реакції і може вказувати на виразкову хворобу, поліпи, новоутворення або інші ураження слизової оболонки травного тракту.
Підготовка до здачі аналізу
Достовірність результатів копрограми безпосередньо залежить від правильної підготовки. Порушення рекомендацій може призвести до хибнопозитивних або хибнонегативних показників:- Харчування. За 3–4 дні до збору матеріалу бажано виключити або суттєво обмежити: м'ясо та рибу у великих кількостях (якщо планується тест на приховану кров), буряк, томати, зелені овочі — продукти, що можуть змінити колір калу або вплинути на хімічні реакції. Деякі лабораторії рекомендують дотримуватися так званої дієти Шмідта або дієти Певзнера в дні підготовки.
- Медикаменти. Щонайменше за 2–3 дні слід припинити прийом препаратів заліза, вісмуту, активованого вугілля, ферментних засобів, проносних і протидіарейних препаратів, антибіотиків — якщо це можливо за медичними показаннями.
- Процедури. Не рекомендується проводити клізми та використовувати ректальні свічки за 2–3 дні до аналізу. Якщо напередодні виконувалося рентгенологічне дослідження з барієм, копрограму призначають не раніше ніж через 5–7 днів.
Навіть невеликі скарги з боку травлення можуть бути сигналом організму. Раджу батькам звертатися на копрограму при таких симптомах, щоб вчасно дбати про здоров’я дитини.
Як правильно зібрати матеріал для дослідження
Дотримання техніки збору матеріалу — обов'язкова умова для отримання якісного результату. Процедура включає кілька послідовних кроків.
Придбайте в аптеці або отримайте в лабораторії стерильний пластиковий контейнер із щільною кришкою та спеціальною лопаткою-шпателем.
Перед дефекацією помийте руки з милом. Сечостатеві органи необхідно підмити, щоб уникнути потрапляння сторонніх виділень до зразка.
Виконайте дефекацію на чисту суху поверхню — підкладне судно, горщик або чистий одноразовий пакет. Не збирайте матеріал безпосередньо з унітазу: вода може зіпсувати зразок.
За допомогою шпателя-лопатки перенесіть кал із кількох ділянок у контейнер. Скільки потрібно калу для аналізу? Стандартна кількість — 10–15 г, що приблизно відповідає об'єму однієї чайної ложки. Надлишок матеріалу не підвищує точність, тому наповнювати контейнер повністю не потрібно.
Щільно закрийте кришку, підпишіть контейнер (ПІБ, дата народження, дата і час збору) та якнайшвидше доставте до лабораторії — в ідеалі протягом 1–2 годин після збору. Максимально допустимий строк зберігання в холодильнику при температурі +2…+8°C — 8 годин.
Особливості збору у дітей
У немовлят матеріал збирають з чистої пелюшки або клейончастої поверхні. Використовувати підгузок не рекомендується — абсорбент може вбрати рідку частину калу та вплинути на результат. Якщо дитина на грудному вигодовуванні або отримує прикорм, лікар повинен знати про раціон харчування, оскільки це впливає на нормальні показники копрограми. У маленьких дітей зразок бажано зібрати вранці та доставити в лабораторію в той самий день.
Терміни виконання та отримання результатів
Скільки перевіряються аналізи калу? У більшості випадків результати можна отримати в день здачі біоматеріалу, іноді — на наступний день.
Фактори, що можуть вплинути на достовірність результатів
Навіть правильно зібраний матеріал може дати хибний результат, якщо були допущені помилки на інших етапах:- Помилки підготовки: недотримання дієтичних обмежень, вживання заборонених медикаментів, проведення клізми або ректальних процедур напередодні.
- Неправильний збір: використання нестерильної ємності, потрапляння в матеріал сечі, води або менструальних виділень, збір калу, отриманого після проносних засобів.
- Порушення зберігання та транспортування: перегрів зразка, тривале зберігання при кімнатній температурі, заморожування — усе це спотворює мікроскопічну та хімічну картину.
- Вплив харчування: вживання великої кількості м'яса, риби, зеленого листя, буряку може давати хибнопозитивний результат тесту на приховану кров.
- Медикаменти: препарати заліза та вісмуту забарвлюють кал у чорний колір, що може бути помилково розцінено як мелену; антибіотики змінюють склад кишкової мікрофлори.
Коли необхідна консультація лікаря після отримання результатів
Самостійна інтерпретація копрограми — поширена помилка. Навіть медично освічена людина не завжди може правильно оцінити результати без врахування клінічної картини, анамнезу та даних інших досліджень. Відхилення від норми одного показника не обов'язково свідчить про захворювання: Деякі зміни можуть бути варіантом норми або наслідком особливостей харчування.
Консультація лікаря обов'язкова, якщо у висновку зазначено:- позитивна реакція на приховану кров;
- виявлення яєць гельмінтів або цист найпростіших;
- значна кількість лейкоцитів або еритроцитів;
- виражена стеаторея або креаторея;
- різке відхилення pH у кислий або лужний бік;
- виявлення білірубіну у дорослого пацієнта.